Вісімнадцять жінок і їхні родини: як ми набирали групу пакувальниць з Киргизстану

01 / Заявка

Вісімнадцять пакувальниць і поверх, який здавався фабриці зручним

Кондитерська фабрика під Полтавою розширила ділянку пакування і попросила вісімнадцять жінок. Досвід на харчовому виробництві бажаний, але фабрика готова навчати сама. Кандидаток ми шукали в Киргизстані: громадянки цієї країни в'їжджають без візи, а в невеликих містах багато жінок, які шукають стабільну роботу з житлом.

Житло фабрика запропонувала одразу: окремий поверх у гуртожитку за кілометр від фабрики. Уже на першій розмові Азамат, наш менеджер з роботи з працівниками з Киргизстану, запитав, хто ще живе в будівлі. З'ясувалося, що інші поверхи займають чоловіки-робітники іншого підприємства, а вхід і кухня спільні.

Для фабрики це здавалося деталлю: поверх окремий, кімнати зачиняються. Для жінок, які вперше їдуть за кордон, і особливо для їхніх родин, це було б головною причиною сказати «ні». Ми сказали фабриці про це ще до пошуку кандидаток, а не після першої відмови. Документи фабрики для подання ми попросили паралельно: виписку з реєстру, штатний розпис з посадою пакувальниці, довіреності. Поки фабрика шукала житло, ми вже вели пошук і не втрачали тижнів.

Кого шукаємо

18 пакувальниць, досвід на харчовому виробництві бажаний

Хто кандидатки

Жінки з невеликих міст, більшість уперше за кордоном

Перша пропозиція житла

Поверх у гуртожитку зі спільним входом і кухнею з чоловіками

Наша умова

Житло тільки для жінок, погоджене до початку набору

Жіночу групу відпускає з дому родина. Тому житло ми показуємо родині раніше, ніж фабриці потрібна відповідь.

02 / Житло

Дві квартири замість поверху і що ми в них перевірили

Фабрика погодилася шукати інше житло і за два тижні запропонувала дві квартири в новому будинку за десять хвилин від прохідної. Перш ніж показувати їх кандидаткам, ми перевірили документи і саме житло так само, як перевіряємо будь-яку адресу для посвідки і реєстрації. Житло регламентують органи, а наша справа - переконатися, що все в порядку до приїзду людей.

Власник обох квартир один, договір оренди з фабрикою на два роки. У договорі ми попросили записати згоду власника на реєстрацію місця проживання дев'яти людей у кожній квартирі. Власник погодився одразу, бо вже здавав житло підприємствам. Фото кімнат, кухні і під'їзду ми зробили самі, щоб показувати кандидаткам і родинам реальні кімнати, а не картинки з оголошення.

Розвезення після вечірньої зміни і графіки - справа фабрики, але в інформаційний лист ми записали те, що фабрика підтвердила письмово: як жінки добиратимуться до квартир після зміни. Родини питали про це майже першими. Фабрика спершу вагалася через вищу оренду квартир, але ми показали, що одна заміна в перший місяць обходиться дорожче за різницю в оренді за весь рік. Одна з квартир була на першому поверсі з вікнами у двір, і хто з ким житиме, група вирішила сама ще до виїзду за списком, який склала Айгуль.

1. 01

   Хто живе

   Тільки жінки з групи, по дев'ять у квартирі, без сторонніх мешканців.

2. 02

   Документи

   Договір оренди на два роки і письмова згода власника на реєстрацію.

3. 03

   Адреса

   Та сама для посвідки, реєстрації і інформаційного листа кожної жінки.

4. 04

   Фото

   Зроблені нами в самих квартирах, щоб родини бачили реальне житло.

03 / Набір

Співбесіду веде жінка, а питання ставлять удома

Співбесіди Азамат проводив разом з Айгуль, рекрутеркою нашого ліцензованого партнера в Бішкеку. З жінкою кандидатки говорили відвертіше: про дітей, яких залишають з бабусями, про чоловіків, які сумніваються, про те, чого бояться в чужій країні. Азамат відповідав за документи і умови, Айгуль - за розмову.

Кожна кандидатка отримала інформаційний лист киргизькою і російською: фабрика, посада, оплата, режим, адреса квартири, хто там живе, як добиратися після зміни, які витрати несе сама. Там же вона підписом підтверджує, що грошей за працевлаштування з неї не брали. Питання кандидаток ми записували, бо ті самі питання потім ставили їхні родини. На сорок дві анкети від партнера ми провели двадцять вісім співбесід. Вісімнадцять кандидаток і п'ятеро в запасі погодилися, а кілька жінок після чесної розмови про умови вирішили, що ця робота не для них, і ми подякували їм за відвертість.

• з ким житиму в кімнаті і чи будуть у квартирі чоловіки;
• як добиратися додому після вечірньої зміни;
• чи залишиться паспорт у мене на руках;
• чи можна поїхати разом із сестрою або сусідкою;
• кому дзвонити, якщо щось станеться вночі.

04 / Родини

Відеозустріч з родиною до того, як жінка скаже «так»

Після співбесід дванадцять кандидаток попросили про одне: поговорити з їхніми родинами. Для багатьох це не формальність, а умова виїзду. Ми провели відеозустрічі по вечорах, коли вдома збиралися чоловіки і батьки. Айгуль говорила киргизькою, Азамат відповідав на питання про документи і фабрику.

На кожній зустрічі родина бачила фото квартири і будинку, адресу на карті, інформаційний лист і телефони: Азамата, Айгуль і старшої групи. Питали про одне й те саме: хто живе поруч, хто зустріне, як жінка повертатиметься з роботи, чи можна буде щодня дзвонити. На жодне питання ми не відповідали «розберемося на місці». Одна мама попросила показати кухню, бо донька ніколи не готувала на газовій плиті. Айгуль усміхнулася і пообіцяла, що старша групи навчить. Такі дрібниці знімали більше сумнівів, ніж будь-які документи.

Дві родини після зустрічі все одно не відпустили кандидаток, і ми не наполягали. Їхні місця закрили кандидатки із запасу, яких родини відпустили без сумнівів. Ті, хто поїхав, їхали з благословенням удома, а не проти волі родини, і це найкраща гарантія, що жінка не повернеться додому на третій тиждень.

05 / Документи

Прізвище в паспорті і прізвище, яким жінка користується

У трьох кандидаток прізвище в паспорті не збігалося з тим, яким вони користуються вдома: паспорти видані до шлюбу, а в житті жінки давно носять прізвище чоловіка. Для дозволу на застосування праці важливий тільки паспорт. Тому заяву, переклад, договір і інформаційний лист ми оформлювали на прізвище з паспорта, а в анкеті для фабрики записали обидва варіанти. Написання імен латиницею ми звірили з паспортами ще до перекладу: у двох кандидаток одне й те саме ім'я в різних документах було записане по-різному, і перекладач отримав від нас таблицю з правильним написанням.

Одна кандидатка якраз збиралася змінити паспорт на нове прізвище. Ми попросили зробити це до подання на дозвіл: новий паспорт після видачі дозволу означав би зміни до дозволу в 30-денний строк і зайвий крок для фабрики. Паспорт вона отримала вчасно, і документи пішли вже на нього.

Решта документів ішла за нашим чек-листом: копії сторінок паспорта тільки з оригіналу, переклад з засвідченим підписом перекладача, фото. Кожна жінка отримала копію свого інформаційного листа з тим самим прізвищем, що й у договорі. Дозволи на застосування праці фабрика отримала за тиждень, а свої документи для подання вона зібрала за чек-листом для підприємства.

06 / Приїзд

Одна група, одна старша і квартири, які жінки впізнали з фото

Старшою групи жінки обрали самі Гульнару: вона вже працювала за кордоном, говорить російською і її знали родини кількох інших кандидаток. Гульнара вела груповий чат, куди Азамат писав про квитки, документи і дати подань. Родини мали її телефон з першої відеозустрічі.

Група їхала разом, і на кордоні кожна мала при собі копію дозволу, запрошення фабрики з адресою і телефони. Про безвізовий маршрут докладніше - на сторінці безвізового в'їзду. Зустрічав групу Азамат, він же провів з жінками перший вечір, поки всі не розклали речі, і першим ділом жінки подзвонили додому вже з квартири. Того ж вечора Гульнара написала в чат родин, що всі на місці, і надіслала фото з квартири. Далі родини писали їй, а не фабриці, і за перший місяць жодного тривожного дзвінка до фабрики не було.

1. День приїзду

   Зустріч, дорога до квартир, дзвінки родинам, пам'ятка киргизькою.

2. 1-2 день

   Трудові договори. Копії подаємо в 10-денний строк.

3. Перший тиждень

   Податкові номери, банківські рахунки, реєстрація місця проживання.

4. Тиждень 2-3

   Подання на посвідки двома групами разом з Азаматом.

5. Передача

   Група на ділянці пакування з документами в порядку, дати в реєстрі.

Подання на посвідки на тимчасове проживання пройшли за адресами квартир без затримок, бо згоду власника на реєстрацію ми отримали ще до виїзду. На цьому наша робота з групою закінчилася, а навчання на ділянці веде фабрика. Як житло і побут організовують разом з WORKIN, описано на сторінці супроводу проживання.

07 / Підсумок

Група, яку відпустили з дому і яка залишилася в повному складі

Житло

Дві квартири тільки для жінок замість змішаного гуртожитку

Родини

12 відеозустрічей, дві відмови закрито запасом до подання

Документи

Прізвища за паспортом, один новий паспорт до подання

Адреси

Згода власника на реєстрацію в договорі до виїзду

Група

18 жінок приїхали разом зі старшою, якій довіряють удома

Для фабрики найважливішим виявилося не те, що ми зробили, а те, чого не довелося робити: шукати заміни в перший місяць і пояснювати родинам, чому їхні доньки хочуть додому. Для WORKIN немає нерозв'язних задач у наборі жіночих груп: ми говоримо з родинами, перевіряємо житло до виїзду і відповідаємо на кожне питання до підпису, а не після приїзду. Гарантія заміни WORKIN діє не менше 6 місяців з виходу працівниці на зміну за дотримання погоджених умов праці, оплати і житла. Про що питають жінки, які їдуть працювати за кордон, розібрано також у сценарії про швачок з Узбекистану і Непалу, а як розселяти кілька груп - у сценарії про дві групи і один гуртожиток. Умови для кандидатів - на сторінці умов роботи, весь маршрут - на сторінці «Як це працює». Більше - на сторінках пакувальників з-за кордону, працівників для виробництва і підбору персоналу.

08 / FAQ

Питання і відповіді